Випускники та невизначеність ЗНО

Що може бути більш дратівливим, ніж невизначеність: коли зовнішнє незалежне оцінювання, коли вручення документів про освіту, коли вступна кампанія, та й якщо строки переносяться, то як буде побудований освітній процес і що далі...

Брак достовірної, чіткої інформації про вступ до вишів в умовах карантину та нерозуміння того, як пройде ЗНО – є основною проблемою сьогодні, що викликає стрес у нас, батьків, та наших дітей-випускників.

За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, в цьому році тестування пройдуть понад 370 тисяч випускників.

Ніхто не знає, яким чином буде розвиватися епідеміологічна ситуація. То що ж нам робити? На мою думку, нам слід пригадати слова про внутрішню мудрість: «Уміння прийняти те, що не можемо змінити; сили – змінювати те, що можемо змінити; і мудрість – відрізнити перше від другого». Слід прийняти ситуацію. Ми всі в однакових умовах, бо ніхто не здасть ЗНО і не вступить у виші раніше за когось. Слід зосереджуватися на тому, що здатні змінити. Думки про майбутнє впливають на наш стан. Почуття розгубленості – це стрес. Наші діти перебувають в невизначеності, тому наші хвилювання вголос не додають оптимізму.

«Стрес – це корисно, бо він стимулює роботу серцево-судинної системи», - скажете ви. І будете праві. Коли ми відчуваємо стрес, наші надниркові залози виділяють два гормони — адреналін і кортизол. Це гормони, які по-різному впливають на наш організм. Стрес від задоволення – виділяється адреналін. Стрес від страху спричиняє виділення кортизолу. Обидва гормони потрібні організму для того, щоб йому легше було впоратися зі стресом.

Небезпеку для здоров'я вони становлять лише в тому випадку, коли виділяються у великих кількостях, або коли людина перебуває в такому стані тривалий час. За частих стресів кортизол прискорює процеси старіння організму за рахунок пригнічення вироблення естрогену і сприяє відкладенню жиру. Також надлишок кортизолу призводить до депресії, оскільки його вироблення знижує дію серотоніну й дофаміну — гормонів задоволення. Наслідки надмірного вироблення кортизолу — зниження імунітету, підвищення тиску, гіпоглікемія, зменшення м'язової тканини. Це може призвести до підвищення рівня холестерину, діабету, інфаркту та інсульту.

Хіба цього ми бажаємо нашим дітям?

Цілий рік, ледь не кожного дня, випускникам нагадують про важливість складання цього тесту. Нагадують батьки, які хочуть, аби діти вчились у престижному вищому навчальному закладі, та вчителі, які не лише дбають про рейтинг школи, а й радіють досягненням своїх вихованців.

Допоможіть своїм дітям!! Зараз дуже важлива наша підтримка, слова про те, що для батьків найважливіше – це стан дитини, і що вони точно переживуть, якщо дитина отримає менше 200 балів на ЗНО. Запитайте дитину – чим можна допомогти, чим підтримати під час підготовки? Можна просто вчасно принести чай і бутерброди, чи горіхи для стимулювання роботи мозку, чи приготування улюбленої страви вашого «чада»... Спостерігайте за режимом дня, щоб їхнє життя не перетворювалося на тотальне навчання.

Важливо прибрати образ ЗНО, як чорної грозової хмари, яка насувається на дитину й тисне. Пам’ятаймо, результати тестування не важливіші за здоров’я. Не можна перетворювати життя підлітка на суцільну підготовку до ЗНО!

Дитина має знати, що ми – її підтримка, а не критики, що постійно шукають до чого «докопатися», і ми не занадто тривожні фігури (не доводимо себе й оточення до істерії).

Ми живемо у світі, у якому ні до чого не можна бути готовим на всі 100%. Здатність адаптуватись – це наш козир у грі  «Життя». Треба вміти приймати ситуацію, жити в сьогоденні та рухатись в майбутнє!!!

Будьте здорові та щасливі.


Ваш шкільний психолог - Орлова Галина Володимирівна.

Коментарі

комментариев

Фонд Выпускников